Виробнича практика

Тема програми

Тема: Керування монорейковими кранами

Монорейкові крани є альтернативою традиційним кранам або конвеєрам для підйомного обладнання. Виробники зазвичай використовують ці крани для переміщення матеріалів або продуктів на обмеженій території, а не по всій будівлі.

Монорейкові крани можуть бути встановлені в конструкції будівлі як частина стелі або колони, або вони можуть бути встановлені пізніше за допомогою окремих кронштейнів. Монорейкові крани полегшують підйом продукції на полиці для зберігання або транспортування продукції з однієї частини приміщення в іншу для подальшого складання та виробництва. Хоча точна конструкція монорейкового крана може відрізнятися від застосування до застосування, кожен блок має деякі спільні основні характеристики. Сталеві балки йдуть паралельно підлозі і підтримують металеві візки або візки. Візок може рухатися вище або нижче балки, залежно від висоти стелі та необхідної вантажопідйомності. Сталеві троси або ланцюги підтримують кран, прикріплений до візка. Оскільки цей візок рухається вздовж балочного крана, він транспортує кран та додаткові вантажі до потрібного місця. Деякі монорейкові крани просто рухаються по прямій від одного кінця приміщення до іншого. Інші монорейкові крани мають складну конструкцію, включаючи вигини, зміни висот, і ці складні конструкції монорейкових кранів часто використовуються як альтернатива традиційним конвеєрам і як складальні лінії для великих або негабаритних виробів. Коли монорейковий кран переміщує продукти вздовж виробничої лінії, працівники можуть виконувати різні етапи виробничого процесу.

Монорейкові крани можуть мати кілька робочих механізмів. Багато з них електричні та покладаються на електродвигуни. Крани, що використовуються для дуже важких вантажів, часто вимагають пневматичних або гідравлічних операційних систем, деякі дуже базові моделі можуть навіть потребувати ручного керування, коли працівники закріплюють об’єкти на крані, а потім пересувають візок вручну з одного кінця монорейки до іншого. Однією з головних переваг монорейкових кранів є їхня гнучкість. Покупці можуть налаштувати ці одиниці відповідно до потреб будь-якого типу лінійки продуктів. Вони також ідеально підходять для невеликих приміщень, коли навантажувач або кран занадто громіздкі або непрактичні. На відміну від конвеєрів або інших конвеєрних систем, монорейкові крани також можуть утримувати площі підлоги без перешкод. Найбільшим недоліком таких систем є необхідність частих зупинок і пусків. Робітники змушені зупинятися і починати замість безперервних виробничих процесів виробляти по одній одиниці за раз, перш ніж переставити підйомник. Це може сповільнити виробництво та знизити ефективність.

Тема: Однобалковий мостовий кран: призначення і особливості

 На промислових підприємствах і великих складах, в транспортно-логістичних центрах неможливо обійтися без підіймально-транспортного обладнання, за допомогою якого здійснюється підйом і переміщення габаритних важких вантажів. З цією метою задіюється найрізноманітніша техніка, серед якої значну частину складають крани мостового типу.

У таких кранах головним конструктивним елементом є міст, що складається з головних і кінцевих балок, який рухається по рейках, розташованим на певній висоті. Залежно від того, скільки головних балок (одна або дві) в складі моста, міст називають однобалковим або, відповідно, двобалковим. Варто відзначити, що в двобалковому мостовому крані обидві головних балки розташовані паралельно, при цьому інша додаткова балка істотно підсилює мостову конструкцію, роблячи кран в цілому більш надійним, стійким і довговічним.

Мостові однобалочні крани

Однак цілком очевидно, що в той же час додавання додаткової потужної металевої балки ускладнює конструкцію крана і помітно підвищує його вартість. Таким чином, можна зробити висновок, що двобалковий мостовий кран доцільно використовувати тільки якщо має бути робота з дуже важкими вантажами (16 і більше тонн). В інших же випадках (тобто для роботи з відносно легкими вантажами) цілком достатньо купити однобалковий мостовий кран, ціна якого нижче в порівнянні з двобалковим аналогом (при аналогічних технічних характеристиках і однаковою комплектацією).

Тип приводу мостового однобалкового крана

Мостові однобалкові крани можуть бути електричними і ручними. У першому випадку вони приводяться в рух електромотором і комплектуються, як правило, тельферами (електричними талями); у другому випадку використовуються механічні приводи і ручні талі. Однак принципово всі крани мостові влаштовані однаково: на мосту у них закріплюється вантажопідйомний механізм (таль), здатний переміщатися уздовж моста, тобто поперек обслуговуючої зони; а сам міст при цьому може переміщатися по підкранових коліях, розташованим по обом сторонам цієї зони. Таким ось чином за допомогою мостового крана забезпечується переміщення продукції (або заготовок, сировини і т.п.) в трьох площинах.

Управління мостовим однобалковим краном

Управління мостовим однобалочковим краном може здійснюватися двома способами: або за допомогою провідного пульта, або дистанційно – за допомогою системи радіоуправління. Перший варіант – менш витратний, однак має істотні недоліки, які особливо проявляються при інтенсивній роботі на захаращених майданчиках значної площі. По-перше, кабель, що тягнеться від пульта управління до рухомого моста, може чіплятися за будь-які предмети, які знаходяться поблизу робочого майданчика. По-друге, цей кабель згинається, що призводить до його передчасного зносу.

Система радіоуправління - https://kzpto.com.ua/uk/sistemi-radioupravlinnya/ за вартістю дорожче, однак більш зручна в процесі експлуатації і дозволяє підвищити ефективність виконуваних підіймально-транспортних робіт. Бездротове (дистанційне) управління однобалковим мостовим краном особливо актуально, коли крановщику потрібно точне позиціонування вантажу і вільний обзор місця проведення робіт.

Радіоуправління мостовим однобалковим краном

Тема: Прийом зміни, підготовка крана до роботи . перевірка гальм 

Перш ніж приступити до роботи кранівник повинен ознайомитися з записами у вахтовому журналі і прийняти кран, переконавшись в справності машини і кранового шляху.

Оглядати кран можна тільки при вимкненому ввідному рубильнику. При цьому перевіряють справність всіх механізмів машини, ходової частини, тягових і буферних пристроїв, гальм, наявність і справність захисних огороджень, мастило всіх механізмів, стан вузлів машини, справність звукової та світлової сигналізації. Крім того, виробляють зовнішній огляд крана, перевіряють справність знімних вантажозахоплювальних пристроїв і наявність на них клейм і бирок із зазначенням вантажопідйомності, дати випробування і номера (разом із стропальником).

Обов'язково оглядають стан тролеїв (як головних, так і кранових). Тролеї повинні мати гладку чисту поверхню, ковзаючі контакти (черевики або ролики) струмоприймачів повинні бути правильно встановлені і міцно закріплені в кронштейнах. Проводи, прокладені по мосту крана в сталевих трубах, не повинні мати пошкодженої ізоляції при виході з труб, втулки на трубах повинні бути ущільнені азбестовим набиванням для захисту від попадання всередину труби масла і вологи. Сигнальні лампи головних (цехових) троллеев повинні бути включені: три - при трифазному струмі, дві - при постійному.

Необхідно перевірити наявність і справність приладів і пристроїв безпеки (кінцевих вимикачів, аварійного вимикача, звукового сигналу). Кінцеві вимикачі перевіряють, натискаючи рукою на їх важелі. Після звільнення важіль повинен повертатися в початкове положення.

Перед пуском крана в роботу кранівник повинен переконатися, що на крані нікого немає, а рукоятки всіх апаратів управління знаходяться в нульовому положенні. Тільки після цього можна дати звуковий сигнал, вставити в замок і повернути ключ-марку, включити рубильник захисної панелі, натиснути кнопку «Пуск», перевірити справність всіх електродвигунів крана, випробувати на холостому ходу його механізми. Перевірити роботу обмежувача висоти підйому гака і кінцевих вимикачів ходу візка і моста.

Виявивши несправність під час огляду, кранівник зобов'язаний, не приступаючи до роботи, відключити рубильник, зробити відповідний запис у вахтовому журналі і повідомити про це особу, відповідальну за справний стан крана.

Підготовку крана до роботи закінчують перевіркою освітленості робочого майданчика в зоні дії крана. При недостатньому освітленні майданчиків кранів, що працюють на відкритому повітрі, сильному снігопаді або тумані, кранівник повинен, не приступаючи до роботи, повідомити про це особу, відповідальну за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами.

Кранівник не повинен ставати до роботи на крані, якщо виявиться, що є тріщини або деформації в металоконструкції крана; відсутні раніше були затискачі для кріплення кінців канатів, обірвана повна пасмо каната або його знос перевищує бракувальному норму; пошкоджені деталі гальма механізму підйому вантажу або знос вантажного гака в зіві перевищує 10% первісної висоти перерізу; відсутнє огородження рухомих деталей механізмів або голих токоведу- щих частин електроустаткування.

Перед початком роботи кранівник повинен перевірити у стропальника наявність посвідчення на право виконання робіт. В іншому випадку кранівник не повинен ставати до роботи. Після приймання крана кранівник робить відповідний запис у вахтовому журналі про результати огляду і після одержання завдання від особи, відповідальної за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів краном, приступає до роботи.

Прийом працюючого крана і його огляд проводиться спільно з кранівником, який здає зміну, для чого адміністрація виділяє в кінці зміни 15-20 хв.

Тема:  Ознайомлення з виробництвом.Інструктаж з безпеки праці та пожежної безпеки на підприємстві

Перше, з чим стикається працівник (учень,що проходить виробниче навчання або практику) на підприємчтві, — це вступний інструктаж з охорони праці. 

Його проводять або до початку роботи в перший робочий день, або напередодні, якщо вже є наказ про прийняття на роботу. 

Вступний інструктаж потрібен, щоб ознайомити працівника (учня,що проходить виробниче навчання або практику), якого приймають чи поновлюють на роботі , з локальними нормативними актами та інформаційними матеріалами загалом по підприємству.

 Первинний інструктаж на робочому місці потрібен для того, щоб ознайомити працівника з локальними нормативними актами й інформаційними матеріалами, які безпосередньо стосуються його робочого місця. Його проводять працівнику в перший робочий день перед тим, як він почне виконувати свої функціональні обов’язки. Інструктаж можна проводити індивідуально або з групою осіб одного фаху за інструкціями з охорони праці відповідно до виконуваних робіт. Заняття відбуваються у формі лекції, бесіди, під час яких використовують технічні засоби навчання, схеми структурних підрозділів підприємства, схеми устаткування, плакати, навчальні посібники, схеми евакуації у разі пожежі, відеоматеріали тощо. Після первинного інструктажу особа, яка його проводила, здійснює перевірку знань. Така перевірка може відбуватися у формі усного опитування або з використанням технічних засобів. Працівник має продемонструвати належний рівень теоретичних знань і набуті навички з безпечних методів праці. Якщо працівник відповів на запитання, показав навички й прийоми, як безпечно виконувати роботу, його вважають таким, що пройшов первинний інструктаж. Далі він може переходити до самостійної роботи. Працівника, який показав незадовільні результати перевірки знань і навичок, до самостійної роботи не допускають. Протягом 10 днів він має пройти повторний інструктаж і перевірку знань.

Повторний інструктаж з охорони праці Повторний інструктаж проводять, щоб працівник повторив і закріпив знання, які здобув під час первинного інструктажу на робочому місці. Терміни проведення повторного інструктажу встановлюються НПАОП, які діють у галузі, або роботодавцем з урахуванням конкретних умов праці, проте не рідше: одного разу на три місяці — для робіт з підвищеною небезпекою; одного разу на шість місяців — для інших робіт

. Позаплановий інструктаж з охорони праці

 Позаплановий інструктаж з охорони праці проводять у тому разі, якщо на підприємстві: введено в дію нові або переглянуті НПАОП, внесено зміни та доповнення до них; змінено технологічний процес, замінено або модернізовано устаткування, прилади, інструменти, вихідну сировину, матеріали тощо; працівниками порушено вимоги НПАОП, й це призвело до травм, аварій, пожеж тощо; у разі перерви понад 30 календарних днів у роботі виконавця робіт з підвищеною небезпекою та понад 60 днів — у роботі виконавця інших робіт. 

Цільовий інструктаж з охорони праці

 Цільовий інструктаж проводять у разі ліквідації аварії або стихійного лиха та проведення робіт, на які потрібен наряд-допуск, наказ або розпорядження. У разі виконання робіт, на які потрібно оформлювати наряд-допуск, цільовий інструктаж реєструють у цьому наряді-допуску, а в журналі реєстрації інструктажів — не обов’язково.

Інструктаж з пожежної безпеки: періодичність 

Щороку працівники за місцем роботи мають проходити інструктаж з питань цивільного захисту, пожежної безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях. Посадові особи до початку виконання своїх обов’язків і періодично (один раз на три роки) проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки. Особи, яких приймають на роботу, пов’язану з підвищеною пожежною небезпекою, мають попередньо пройти спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум). Працівники, зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою, один раз на рік проходять перевірку знань нормативних актів з пожежної безпеки. Види інструктажів з пожежної безпеки Протипожежні інструктажі поділяються на такі види: вступні; первинні; повторні; позапланові; цільові. Види протипожежних інструктажів відповідають видам інструктажів з охорони праці, які залежно від характеру та часу проведення також поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий і цільовий. 

Основана відмінність — протипожежні інструктажі передусім націлені на запобігання пожеж. Їх можна проводити разом з інструктажами з ОП. Так скеровує п. 6 розд. IV Порядку № 1021.   Осіб, які не пройшли навчання, перевірку знань із питань пожежної безпеки та інструктажі, до роботи не допускають.

 Вступний протипожежний інструктаж

 Вступний протипожежний інструктаж — це перший крок для ознайомлення з системою протипожежної безпеки на підприємстві. Його проводять з усіма працівниками, а також з особами, які прибули на підприємство у відрядження, на виробничу практику (навчання) тощо і мають брати безпосередню участь у виробничому процесі на підставі чинних на підприємстві правил, інструкцій та інших нормативно-правових актів. Під час вступного інструктажу розповідають про загальні протипожежні правила та заходи на підприємстві, знайомлять з планами евакуації, системами оповіщення та пояснюють, як діяти у випадку виникнення пожежі та як її уникнути.

Первинний протипожежний інструктаж 

Первинний інструктаж проводять безпосередньо на робочому місці до початку виробничої діяльності працівника. Його проходять: особи, яких прийняли на роботу; працівники, яких перевели з інших структурних підрозділів підприємства; особи, які прибули на підприємство та мають брати безпосередню участь у виробничому процесі, ремонтних, будівельно-монтажних, фарбувальних, зварювальних роботах тощо. Зверніть увагу! Працівники, які пройшли спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум), можуть бути звільнені від вступного та первинного інструктажів. 

Повторний протипожежний інструктаж 

Повторний протипожежний інструктаж спрямований на закріплення набутих знань з пожежної безпеки. Його проводять на робочому місці з усіма працівниками не рідше ніж раз на рік. Багато роботодавців, які сумлінно і наполегливо підвищують рівень знань з пожежної безпеки своїх працівників, запрошують для проведення цього інструктажу спеціалістів МНС. Вони проводять навчання та прикладами (часто — це нещодавні події) спонукають персонал виконувати закони та Правила з протипожежної безпеки. 

Позаплановий протипожежний інструктаж 

Позаплановий інструктаж — це, як правило, розбір неприємної події (вибуху, пожежі), що виникла на підприємстві. Обсяг та зміст позапланового інструктажу визначають у кожному випадку окремо залежно від обставин, що спричинили потребу в його проведенні. Позаплановий інструктаж проводять із працівниками на робочому місці або в спеціально відведеному для цього приміщенні: у разі зміни технологічного процесу, застосування нового або заміни чи модернізації наявного пожежонебезпечного устатковання; на вимогу посадових осіб Державної служби України з надзвичайних ситуацій або її територіальних органів, якщо виявлено незадовільне знання працівниками правил пожежної безпеки на робочому місці, невміння діяти в разі пожежі та користуватися первинними засобами пожежогасіння. Цей інструктаж проводять індивідуально або з групою працівників подібних спеціальностей, видів робіт. Первинний, повторний і позаплановий інструктажі завершуються перевіркою знань працівників, яку проводить особа, котра проводила інструктаж. Як уникнути штрафів за порушення вимог пожежної безпеки Цільовий протипожежний інструктаж Цільовий інструктаж проводиться з працівниками перед виконанням ними тимчасових вогневих робіт (зварювання, розігрівання тощо), під час ліквідації наслідків аварії, стихійного лиха. Як фіксують результати інструктажів з питань пожежної безпеки Результати проведення інструктажів (крім цільового) зазначаються у Журналі реєстрації інструктажів з питань цивільного захисту, пожежної безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях. Запис про проведення цільового інструктажу роблять у наряді-допуску на виконання тимчасових вогневих робіт.