Тема 6
Навчання керуванню шлюзовими кранами вантажопідйомністю до 3 т
Тема 5
Навчання керуванню мостовими кранами вантажопідйомністю до 3 т
Тема4
Навчання керуванню кран-балками
Тема 3 Навчання керуванню монорейковими візками
Монорельсовые тележки MR2 с электроприводом Подробнее: https://hydrolider.com.ua/p1392255627-monorelsovye-telezhki-mr2.html
Тема 2 Стропальні роботи
Вибір та підготовка вантажозахоплювальних пристроїв згідно з формою та масою вантажу
Стропування вантажу здійснюється стропами, що відповідають масі вантажу, який підіймається, з урахуванням кількості віток і кута їх нахилу до вертикалі; стропи загального призначення слід підбирати так, щоб кут нахилу віток до вертикалі не перевищував дозволів відповідно до НД («Правила»).
Вибір стропів починають з визначення маси вантажу і розташування його центру тяжіння. Якщо на вантажі таких позначень немає, то необхідно уточнити ці параметри у майстра, бригадира або працівника, відповідального за виконання вантажопідйомних робіт. У всіх випадках стропальник мусить сам переконатися в тому, що вантаж, який підлягає переміщенню, може бути піднятий наявними в його розпорядженні вантажопідйомними засобами. Визначивши масу вантажу, що піднімається, і розташування центру тяжіння, стропальник визначає число місць застроповки і їх розташування з таким розрахунком, щоб вантаж не міг перекинутися або самостійно розвернутися.
Стропи слід підбирати такої довжини, щоб кут між вітками не перевищував 90°. З цього розрахунку вибирають стропи або відповідне вантажозахоплювальне пристосування, закріплене за стропальником. Одночасно слід враховувати довжину багатовіткового вантажозахоплювального пристосування, що вибирається.
Конструкція стропів повинна бути така, щоб було забезпечено рівномірне натягнення всіх віток (мал.4.3.1.1). Навантаження, що припадає на кожну вітку, міняється залежно від числа місць зачіпки вантажу, від його розмірів, від кута між вітками стропа, від довжини його віток і не повинна перевищувати допустимої, вказаної на бирці, клеймі або написі.
Мал. 4.3.1.1 – Схема стропування вантажу одно- і двовітковим стропом: S — натягнення вітки; Q — маса вантажу; α — кут нахилу вітки до вертикалі.
Зусилля, що виникають в вітках стропа, можна визначити за формулами:
або 
де: S – натягнення, що виникло в вітці, кН;
Q – маса вантажу, т;
n – число віток стропа;
α - кут нахилу вітки до вертикалі;
m – коефіцієнт для простоти розрахунку.
Значення коефіцієнта для простоти розрахунку залежно від кута нахилу вітки до вертикалі вказане в таблиці 4.3.1.1.
Таблиця 4.3.1.1.
Значення коефіцієнта для простоти розрахунку
α,0 | m |
0 | 9,81 |
30 | 11,32 |
45 | 13,87 |
УВАГА! Віткові канатні і ланцюгові стропи розраховані так, що кути між вітками не перевищують 90°, тоді стропальник повинен стежити, щоб кут а не перевищував 45°.
При виборі довжини стропа (мал. 3.6.1.3) слід виходити з того, що при малій довжині кут між вітками стропов буде більший 90°, а при великій довжині — втрачається висота підйому вантажу і виникає можливість його кручення.
При стропуванні вантажу груповим стропом навантаження на його вітках, якщо їх більше трьох, в більшості випадків розподіляється нерівномірно, тому стропальник повинен прагнути так зачепити вантаж, щоб всі вітки стропа після зачеплення і натягнення мали по можливості однакову довжину, симетричність розташування і однакове натягнення.
При виборі стропів слід також визначити, з яких елементів повинна складатися гнучка частина стропа (сталевий канат або ланцюг, траверси або інший вид жорстких стропів і т. п.) і які кінцеві і захватні елементи доцільніше використовувати для підйому конкретного вантажу. Перед роботою слід ретельно перевірити стан підвіски крана з гаком і обойми гака.
Тема 1. Ознайомлення з виробництвом. Інструктаж з безпеки праці та пожежної безпеки на виробництві
Перше, з чим стикається працівник (учень,що проходить виробниче навчання або практику) на підприємчтві, — це вступний інструктаж з охорони праці.
Його проводять або до початку роботи в перший робочий день, або напередодні, якщо вже є наказ про прийняття на роботу.
Вступний інструктаж потрібен, щоб ознайомити працівника (учня,що проходить виробниче навчання або практику), якого приймають чи поновлюють на роботі , з локальними нормативними актами та інформаційними матеріалами загалом по підприємству.
Первинний інструктаж на робочому місці потрібен для того, щоб ознайомити працівника з локальними нормативними актами й інформаційними матеріалами, які безпосередньо стосуються його робочого місця. Його проводять працівнику в перший робочий день перед тим, як він почне виконувати свої функціональні обов’язки. Інструктаж можна проводити індивідуально або з групою осіб одного фаху за інструкціями з охорони праці відповідно до виконуваних робіт. Заняття відбуваються у формі лекції, бесіди, під час яких використовують технічні засоби навчання, схеми структурних підрозділів підприємства, схеми устаткування, плакати, навчальні посібники, схеми евакуації у разі пожежі, відеоматеріали тощо. Після первинного інструктажу особа, яка його проводила, здійснює перевірку знань. Така перевірка може відбуватися у формі усного опитування або з використанням технічних засобів. Працівник має продемонструвати належний рівень теоретичних знань і набуті навички з безпечних методів праці. Якщо працівник відповів на запитання, показав навички й прийоми, як безпечно виконувати роботу, його вважають таким, що пройшов первинний інструктаж. Далі він може переходити до самостійної роботи. Працівника, який показав незадовільні результати перевірки знань і навичок, до самостійної роботи не допускають. Протягом 10 днів він має пройти повторний інструктаж і перевірку знань.
Повторний інструктаж з охорони праці Повторний інструктаж проводять, щоб працівник повторив і закріпив знання, які здобув під час первинного інструктажу на робочому місці. Терміни проведення повторного інструктажу встановлюються НПАОП, які діють у галузі, або роботодавцем з урахуванням конкретних умов праці, проте не рідше: одного разу на три місяці — для робіт з підвищеною небезпекою; одного разу на шість місяців — для інших робіт
. Позаплановий інструктаж з охорони праці
Позаплановий інструктаж з охорони праці проводять у тому разі, якщо на підприємстві: введено в дію нові або переглянуті НПАОП, внесено зміни та доповнення до них; змінено технологічний процес, замінено або модернізовано устаткування, прилади, інструменти, вихідну сировину, матеріали тощо; працівниками порушено вимоги НПАОП, й це призвело до травм, аварій, пожеж тощо; у разі перерви понад 30 календарних днів у роботі виконавця робіт з підвищеною небезпекою та понад 60 днів — у роботі виконавця інших робіт.
Цільовий інструктаж з охорони праці
Цільовий інструктаж проводять у разі ліквідації аварії або стихійного лиха та проведення робіт, на які потрібен наряд-допуск, наказ або розпорядження. У разі виконання робіт, на які потрібно оформлювати наряд-допуск, цільовий інструктаж реєструють у цьому наряді-допуску, а в журналі реєстрації інструктажів — не обов’язково.
Інструктаж з пожежної безпеки: періодичність
Щороку працівники за місцем роботи мають проходити інструктаж з питань цивільного захисту, пожежної безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях. Посадові особи до початку виконання своїх обов’язків і періодично (один раз на три роки) проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки. Особи, яких приймають на роботу, пов’язану з підвищеною пожежною небезпекою, мають попередньо пройти спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум). Працівники, зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою, один раз на рік проходять перевірку знань нормативних актів з пожежної безпеки. Види інструктажів з пожежної безпеки Протипожежні інструктажі поділяються на такі види: вступні; первинні; повторні; позапланові; цільові. Види протипожежних інструктажів відповідають видам інструктажів з охорони праці, які залежно від характеру та часу проведення також поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий і цільовий.
Основана відмінність — протипожежні інструктажі передусім націлені на запобігання пожеж. Їх можна проводити разом з інструктажами з ОП. Так скеровує п. 6 розд. IV Порядку № 1021. Осіб, які не пройшли навчання, перевірку знань із питань пожежної безпеки та інструктажі, до роботи не допускають.
Вступний протипожежний інструктаж
Вступний протипожежний інструктаж — це перший крок для ознайомлення з системою протипожежної безпеки на підприємстві. Його проводять з усіма працівниками, а також з особами, які прибули на підприємство у відрядження, на виробничу практику (навчання) тощо і мають брати безпосередню участь у виробничому процесі на підставі чинних на підприємстві правил, інструкцій та інших нормативно-правових актів. Під час вступного інструктажу розповідають про загальні протипожежні правила та заходи на підприємстві, знайомлять з планами евакуації, системами оповіщення та пояснюють, як діяти у випадку виникнення пожежі та як її уникнути.
Первинний протипожежний інструктаж
Первинний інструктаж проводять безпосередньо на робочому місці до початку виробничої діяльності працівника. Його проходять: особи, яких прийняли на роботу; працівники, яких перевели з інших структурних підрозділів підприємства; особи, які прибули на підприємство та мають брати безпосередню участь у виробничому процесі, ремонтних, будівельно-монтажних, фарбувальних, зварювальних роботах тощо. Зверніть увагу! Працівники, які пройшли спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум), можуть бути звільнені від вступного та первинного інструктажів.
Повторний протипожежний інструктаж
Повторний протипожежний інструктаж спрямований на закріплення набутих знань з пожежної безпеки. Його проводять на робочому місці з усіма працівниками не рідше ніж раз на рік. Багато роботодавців, які сумлінно і наполегливо підвищують рівень знань з пожежної безпеки своїх працівників, запрошують для проведення цього інструктажу спеціалістів МНС. Вони проводять навчання та прикладами (часто — це нещодавні події) спонукають персонал виконувати закони та Правила з протипожежної безпеки.
Позаплановий протипожежний інструктаж
Позаплановий інструктаж — це, як правило, розбір неприємної події (вибуху, пожежі), що виникла на підприємстві. Обсяг та зміст позапланового інструктажу визначають у кожному випадку окремо залежно від обставин, що спричинили потребу в його проведенні. Позаплановий інструктаж проводять із працівниками на робочому місці або в спеціально відведеному для цього приміщенні: у разі зміни технологічного процесу, застосування нового або заміни чи модернізації наявного пожежонебезпечного устатковання; на вимогу посадових осіб Державної служби України з надзвичайних ситуацій або її територіальних органів, якщо виявлено незадовільне знання працівниками правил пожежної безпеки на робочому місці, невміння діяти в разі пожежі та користуватися первинними засобами пожежогасіння. Цей інструктаж проводять індивідуально або з групою працівників подібних спеціальностей, видів робіт. Первинний, повторний і позаплановий інструктажі завершуються перевіркою знань працівників, яку проводить особа, котра проводила інструктаж. Як уникнути штрафів за порушення вимог пожежної безпеки Цільовий протипожежний інструктаж Цільовий інструктаж проводиться з працівниками перед виконанням ними тимчасових вогневих робіт (зварювання, розігрівання тощо), під час ліквідації наслідків аварії, стихійного лиха. Як фіксують результати інструктажів з питань пожежної безпеки Результати проведення інструктажів (крім цільового) зазначаються у Журналі реєстрації інструктажів з питань цивільного захисту, пожежної безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях. Запис про проведення цільового інструктажу роблять у наряді-допуску на виконання тимчасових вогневих робіт.
Комментариев нет:
Отправить комментарий